повернутися до
всіх думок

про незалежність

як самоідентифікацію на п’яти різномасштабних рівнях: незалежність у термінах графічного дизайну, що означає бути незалежним на рівні особистості, інституту, міста та країни …

Розуміння такої глибокої ідеї, як незалежність, можна досягти, розглядаючи її в різних контекстах та масштабах. І ось експлорації значення поняття «незалежності» як самоідентифікації на п’яти різномасштабних рівнях: незалежність у термінах графічного дизайну, що означає бути незалежним на рівні особистості, інституту, міста та країни …

Саме слово «незалежність» означає протилежність стану «залежності». Воно також тісно пов’язано з концепцією свободи. Коли ми думаємо про ідею незалежності у площині графічного дизайну, ми можемо зрозуміти деяку її універсальну дуальність.

Якщо уявити собі, що увесь світ – це плакат, де кожна країна це елемент композиції, чи існувала би хоч якась одна незалежна? Чи може елемент композиції бути незалежним від цілої композиції? Напевно ні. Всі елементи, обмежені одним простором або територією, незалежно від того, чи це аркуш паперу або поверхня нашої планети, неминуче залежать один від одного. І не тільки ті, що знаходяться в безпосередньому контакті або на близькій відстані. Всі елементи композиції балансують один одного, кожен з них має певні відносини з кожним іншим. Це справедливо в обох випадках: коли ми говоримо про графічну композицію або політичну карту світу. Отже, що таке незалежність, якщо ми встановимо, що всі учасники якогось цілого залежать один від одного? Щоб відповісти на це питання, ми можемо звернутися до концепцій свободи та відповідальності: свобода одного індивіда закінчується там, де починається свобода іншої особи. Якщо бути незалежним означає бути вільним – це також означає погоджуватись із та поважати незалежність інших. І якщо ми повернемося до виміру плакату, то бути незалежним означає мати зрозумілі відношення та ієрархію, де кожен елемент знаходиться на своєму місці та існує на певних (узгоджених) умовах з іншими елементами. І це гармонія. Де кожен елемент композиції бере на себе відповідальність за те, яке їхнє місце та відносини з іншими.

На особистому рівні незалежність багато в чому визначається обставинами, в яких особа існує. Нам пощастило жити у світі, де декларуються рівні права для всіх людей, але в реальності це далеко від правди. Будучи молодою білою жінкою, яка народилася в Україні, я ніколи не стикалася з жодним проявом сексуального насильства чи значними проявами дискримінації. Але я просто завжди була удачливим інтровертом, та я ніколи не підвергала себе потенційно небезпечним ситуаціям. Тим не менш, я маю свій шлях до незалежності від соціальної стигми, що лише через шлюб жінка може повністю реалізувати своє призначення. І кожен день я борюся з такими стереотипами усіма засобами якими володію, наприклад графічний дизайн та публічні виступи. На особистому рівні незалежність означає право вибирати хто ти, та подолання перешкод на шляху до цього.

У 2013 році Харківська Державна Академія дизайну та мистецтв, в якій я тоді навчалася, могла стати підрозділом Харківської Національної Академії міського господарства. І всі студенти та викладачі повстали проти такої ініціативи. Ми створили плакати і зібралися в нашому актовому залі, де ректор зробив промову про нашу спільну рішучість протестувати до останнього моменту. І наша академія залишалася незалежною та цілісною завдяки нашої єдності у бажанні залишатися тими, хто ми є.

У 2018 році Польша святкує 100 років незалежності, а разом із нею і Україна. Стільки скільки я себе пам’ятаю, 24 серпня завжди було державним святом – Днем Незалежності України. Ш він ніколи не був для мене чимось особливим, як дитина я не розуміла навіщо святкувати незалежність країні, яка просто одного дня була у складі радянського союзу, а наступного з нього вийшла – без боротьби, без єдиної краплі крові, а просто так. Звичайно, зараз я розумію що це було зовсім не так, і що боротьба за незалежність коштувала мільйонів життів українців і тривала багато-багато років. Але я також розумію чому тільки після того, як я стала свідком та учасником цієї боротьби, я зрозуміла що таке незалежність і чому вона настільки важлива.

Коли власними очима бачиш як проливається справжня кров (і не важливо наскільки мало) у боротьбі за незалежність, це справляє набагато більше враження, ніж коли читаєш про ріки крові своїх пращурів у книжці. Вивчання підручників історії ніколи не зрівняється з особистим емоційним досвідом, коли бачиш як твоїх знайомих публічно б’ють та принижують за те, що вони продемонстрували вірність своїй власній державі. І це саме те, що побачила я. Коли Янукович вже покинув країну, коли у Києві Майдан вже переміг – вирішувалась доля Сходу України, а моє рідне місто Харків у будь-який момент могло долучитися до Донецьку і Луганську на шляху до відділення від України. Це був час, коли, незважаючи на те, що це буда державна символіка країни у якій я знаходилась, було небезпечно демонструвати державний прапор або його кольори. Це був час, коли ми засинали в Україні та молилися за те, щоб наступного ранку також прокинутись в Україні. Це був час, коли ми сім’єю клеїли французькі шпалери у вітальні в той же час, як подавали на шведську візу на випадок якщо Росія відкрито вторгнеться у наше місто.

Незалежність від чогось передбачає залежність від чогось іншого. Вона також означає мати вибір, свободу обирати хто ти та від чого ти хочеш бути залежним. Я вірю в те, що незалежність означає декларування та присягання на вірність певним цінностям. Україна обрала європейські цінності. Україна обрала бути залежною від західної спадщини гуманізму, свободи та демократії.

Незалежність – це про вибір системи цінностей. Боротьба за незалежність починається в кожній душі та продовжується звідти. Це про повагу, любов та цілісність.

Polina Makarova
16/02/2018


вгору